Викладання фізичної культури у 5-х класах НУШ

 

Викладання фізичної культури у 5-х класах НУШ:

особливості, інновації та нововведення

Поговоримо про нові підходи до проведення уроків фізичної культури, аналізуючи модельну навчальну програму

Із вересня 2022 року школярі п’ятих класів усіх закладів загальної середньої освіти України розпочнуть навчатися за новим Державним стандартом базової середньої освіти. Суттєвих змін зазнають організація освітнього процесу, підходи до навчання та інструментарій оцінювання. Що зміниться у викладанні фізичної культури? З’ясовуємо докладно!

Мета, завдання та зміст навчального предмета «Фізична культура» для 5-6 класів НУШ регламентовані Модельною навчальною програмою, яка розроблена на основі Держстандарту та має гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України». Закладам освіти надається право використовувати цей комплексний освітній документ або розробити на його основі власну програму й затвердити її рішенням педагогічної ради.

Модулі програми

Модельна навчальна програма реалізує ціннісні орієнтири, ключові компетентності та наскрізні вміння школярів засобами фізичного виховання. Вона побудована за модульною системою та містить:

• інваріантний (обов’язковий) модуль: теоретико-методичні знання та загальна фізична підготовка;
• варіативні модулі (загальна кількість – 44): аеробіка, акробатичний рок-н-рол, алтимат фризбі, бадмінтон, баскетбол 3х3, баскетбол, бейсбол, бойовий хортинг, велоспорт, військово-спортивні ігри, волейбол, вудбол, гандбол, гімнастика, городки, дзюдо, дитяча легка атлетика, доджбол (вибивний), корфбол, лакрос, лижна підготовка, настільний теніс, падел, панна (вуличний футбол), петанк, піклбол, плавання, пляжний бадмінтон (airschatl), пляжний бейсбол (гилка), пляжний волейбол, регбі-5, рухливі ігри, самбо, скандинавська ходьба, сквош, сумо, фістбол, флорбол, футзал, хокей на траві, хортинг, черлідинг, шорт-гольф, Cool Games. 

 

Як сформувати змістове наповнення варіативної складової? Це рішення приймає школа самостійно. Перед новим навчальним роком заклад освіти має обрати з рекомендованого переліку 12-16 варіативних модулів. Програма кожного з них має містити методичні вказівки щодо засобів забезпечення наскрізного розвитку фізичних якостей протягом його вивчення. Під час вибору модулів слід врахувати:

• наявність матеріально-технічної бази;
• регіональні традиції;
• кадрове забезпечення;
• бажання учнів. 

На початку кожної чверті школярам пропонується обрати (шляхом обов’язкового опитування) 3-4 модулі з визначеного переліку (щоразу вони мають обирати нові). Наприкінці зазначеного навчального періоду, з метою закріплення та вдосконалення знань та навичок, у школі потрібно проводити різноманітні спортивні заходи (ігри, змагання, челенджі, квести тощо). До цих заходів доречно залучати й батьків учнів у якості активних глядачів або учасників.

Розподіл учнів на групи для занять на уроках фізичної культури

Медична група для занять фізичною культурою визначається лікарем під час обов’язкових медичних профілактичних оглядів у закладах охорони здоров’я (Постанова КМУ від 20.01.2021 №31). Відповідно до Інструкції про розподіл учнів на групи для занять на уроках фізичної культури, з урахуванням стану здоров'я,  школярі зараховуються до:   

• основної групи (здорові діти та діти, які мають гармонійний, високий або середній рівень фізичного розвитку). У цій групі навчання фізичної культури проводиться в повному обсязі з урахуванням індивідуальних особливостей розвитку школярів; 
• підготовчої групи (діти, які перебувають в реабілітаційному періоді після випадку гострої захворюваності та діти із середнім рівнем функціонально-резервних можливостей серцево-судинної системи). Школярі цієї групи опановують навчальний матеріал відповідно до вимог програми, участь у змаганнях – за додатковим дозволом лікаря;
• спеціальної групи (діти, які мають значні відхилення постійного чи тимчасового характеру в стані здоров'я). На уроках фізичної культури учні виконують коригувальні вправи та вправи для загального фізичного розвитку, які їм не протипоказані.

Дозволене навантаження для школярів, які за станом здоров’я належать до підготовчої та спеціальної медичних груп, встановлює вчитель. Незалежно від рівня фізичного розвитку та медичної групи, відвідування уроків фізичної культури є обов’язковим.  

Домашні завдання

Домашні завдання з фізичної культури мають бути спрямовані на підвищення рухливого режиму, досягнення рекреаційно-оздоровчого ефекту у вільний час. У разі уповільнення розвитку фізичних якостей школяра, учитель складає індивідуальну програму фізкультурно-оздоровчих занять, в якій вказується: 

• завдання;
• фізичні вправи, послідовність їх виконання та кількість повторень;
• інтервали відпочинку;
• засоби самоконтролю;
• відмітка про виконання завдання. 

Також учні можуть узгоджувати з учителем індивідуальну програму самостійних занять у позаурочний час із різних варіативних модулів. Такі заняття надають додаткові бонуси при оцінюванні навчальних досягнень. 

Складання розкладу навчальних занять

Типовою освітньою програмою для 5-х класів передбачено три години фізичної культури на тиждень. Під час складання розкладу не рекомендується «задвоювати» уроки фізичної культури чи проводити їх два дні поспіль. Якщо є потреба планувати урок у двох і більше класах одночасно, слід врахувати, що в одному приміщенні мають перебувати школярі однієї вікової групи. 

Оцінювання освітніх досягнень

Із метою визначення вхідних даних фізичної підготовленості школярів, у вересні-жовтні слід провести тестування рівня розвитку основних фізичних якостей (з урахуванням віку та статі учнів), зокрема:

• швидкість (біг 30 м);
• витривалість (рівномірний біг без урахування часу);
• гнучкість (нахил тулуба вперед із положення сидячи);
• сила (згинання та розгинання рук в упорі лежачи);
• спритність (човниковий біг 4×9 м);
• швидкісно-силові (стрибок у довжину з місця);
• метання малого м’яча на дальність;
• піднімання тулуба в сід за 30 с.

Отримані результати тестувань заносяться до персональної порівняльної таблиці школяра (додаток 1 до Модельної програми), яка може бути доповнена іншими вправами на розсуд учителя. Орієнтовні середні показники, що характеризують належний («безпечний») рівень умінь і навичок школярів, надані у додатку 2.

Формувальне оцінювання

При оцінюванні навчальних досягнень учнів 5-6 класів слід використовувати методику формувального оцінювання (переважно здійснюється вербально). Компонентами його успішного застосування є: 

• формулювання об’єктивних і зрозумілих освітніх цілей. Учитель має розробляти, доводити до відома й обговорювати зі школярами цілі уроку та кожного завдання; 
• створення ефективного зворотного зв’язку. Він має бути чітким, зрозумілим, своєчасним, відбуватися в комфортній психологічній атмосфері;
• ознайомлення учнів із критеріями оцінювання до початку виконання завдання, а також представлення їх у вигляді градації (опис різних рівнів досягнення очікуваного результату);
• активна участь учнів у навчанні (цьому сприяє різноманітні прийоми, форми та методи роботи з навчальним матеріалом);
• рефлексія, взаємооцінювання, самооцінювання у вигляді форм, таблиць тощо; 
• коригування підходів до навчання з урахуванням результатів оцінювання спільно з учнями. 

Поточне оцінювання

Поточне оцінювання (тестування фізичних можливостей учнів) рекомендується проводити декілька разів упродовж навчального року під час уроку. Зверніть увагу, що не варто відводити для цього окремі заняття!  Час та зміст тестування вчитель обирає самостійно з урахуванням пори року та матеріальної бази школи. 

Підсумкове оцінювання

Для проведення підсумкового оцінювання рекомендується застосовувати 6 компонентів, кожен із яких має свою міру у відсотках (їхня загальна сума – 100%).  За допомогою різних способів оцінювання визначається:

1.     Ставлення  до уроків, відвідування, активність при підготовці до уроку – 10%. Визначається шляхом спостереження вчителя.

2.     Навички і вміння, визначені навчальною програмою, здатність їх застосовувати у повсякденному житті, в ігрових та змагальних ситуаціях – 20 %. Визначається шляхом моніторингу, спостереження вчителя та самооцінювання. 

3.     Розвиток фізичних якостей (сила, витривалість, швидкість, гнучкість) – 20 %. Визначається шляхом моніторингу, тестування та формувального оцінювання. 

4.     Особистий прогрес школяра у показниках підготовленості – 20 %. Визначається шляхом моніторингу, тестування та формувального оцінювання. 

5.     Знання та їх застосування на практиці (основні поняття, визначені програмою, правила ігор, розуміння процесів, що відбуваються в організмі під час виконання вправ тощо) – 15%. Визначається шляхом спостереження вчителя та самооцінювання.

6.     Поведінка (соціальна поведінка, відвідування спортивної секції, участь у змаганнях, дотримання правил безпечної поведінки і збереження здоров’я на уроках та в позаурочних заходах) – 15% Визначається шляхом спостереження вчителя, взаємооцінювання та  самооцінювання.

Способи оцінювання

Програмою передбачено застосування формувального з одночасним використанням результатів поточного та підсумкового оцінювання. Для їх проведення можна використовувати такий інструментарій:

• практичний (оцінка динаміки розвитку фізичних якостей та використання техніки фізичних вправ, виконання освітніх завдань під час урочної та позаурочної діяльності); 
• цифровий (онлайн-тестування, використання учнями технологічних гаджетів (фітнес трекерів, навігаторів тощо) для самоконтролю і самооцінки, популяризація школярами фізичної активності в соціальних мережах, створення електронного портфоліо, використання різних комп’ютерних програм та гаджетів для вирішення різних дидактичних завдань тощо);
• усний (індивідуальне, групове та фронтальне опитування); 
• письмовий (тестування тощо).